Затверджено

 радою школи

Протокол №4  від «09.01.2013»

Директор школи ______________

С.В.Медвідь

                                                               

 

ЗМІСТ

   1. Обґрунтування необхідності створення програми.
   2. Прогноз тенденцій змін соціального запиту на освітні послуги.
   3. Концепція розвитку школи.

     3.1. Орієнтири концепції.

     З.2. Обґрунтування концептуальної ідеї розвитку школи.
    4. Призначення, мета і завдання розвитку школи.

     4.1. Пріоритетні напрямки роботи школи.  

     4.2. Основні механізми її досягнення.

     4.3. Структура організації навчально-виховного процесу

на трьох ступенях навчання.

 4.4. Основні умови успішного досягнення базової компетентності учнями школи.

 

Завдання школи - навчити жити,

наша школа - школа життя.
Ми повинні виховувати людину,

здатну створити своє власне життя,
здатну до самовизначення…

 

1.Обґрунтування необхідності створення програми.

            Сучасна нормативна база функціонування та розвитку школи поставила її в ситуацію самовизначення (призначення школи, освітнього змісту, технологій навчання та виховання тощо).
             А для цього, на наш погляд, перш за все необхідно визначитися, чого ми хочемо від школи і дати відповідь на одне головне питання: а чи справді школа може "всіх навчити всього" і як це зробити? Якщо мати на увазі базовий мінімум - безумовно може, якщо вміння застосовувати знання - то й це більшості під силу, а ось вивести всіх на творчий рівень - на це, напевно, не слід претендувати шкільному вчителю. Та й не треба цього і неможливо це, щоб всі діти з усіх предметів навчалися на високому рівні. Але беззаперечно необхідно боротися за успішність кожного в певній сфері.

І призначення сучасної школи полягає в тому, щоб кожен знайшов свій інтерес у житті, своє покликання.
            Школа не завжди може відновити й розвинути в підлітку всі його таланти (інколи творча "планка" розвитку дитини прихована ще в дошкільному віці), але їй цілком під силу навчити його основ знань з будь-якого предмета, зміцнити почуття людської гідності, поваги до себе й до інших людей, навчити відстоювати  і захищати свої інтереси, власну думку, погляд тощо. Дитина не повинна бути в школі в ролі то обвинувачуваного, то підозрюваного. У неї є право на незнання і право на навчання. Це обов'язок вчителя - знати, як допомагати

 учневі, щоб він навчився, відчув успіх.
            Сучасна освіта передбачає програму для кожного класу, і, відповідно, Міністерство освіти і науки України  рекомендує підручник і матеріал. Завдання вчителя – вивчивши рівень підготовленості учнів, обрати для використання найоптимальніший варіант та пристосувати  його до конкретного контингенту дітей, ознайомити батьків з метою та завданнями навчання. Одній дитині цей план підходить, іншій не підходить - але вона впокорюється, хтось озлоблюється, хтось бунтує, хтось і радий не бунтувати, але й упоратися з планом не може. В результаті один виходить зі школи пристосуванцем, інший - екстремістом, третій - вигнанцем, четвертий - безвладним і безхребетним… Як цього уникнути? Що необхідно зробити, не міняючи систему?

 Навіть, якщо кожній дитині дати по комп'ютеру, щоб вона могла навчатися індивідуально, чи це допоможе? Ні! Бо це ілюзія. Ми хочемо, щоб дитина сама, без дружньої участі, без довірливого спілкування, без голосу людського, засвоїла досвід людства? Ні!
            Як "учора", так і "сьогодні" на уроці сидять поруч як майбутні генії, так і майбутні пересічні громадяни. Адже у дитинстві геніїв складно розгледіти - скільки людей, визнаних потім геніями, в дитинстві здавалися нездарами. І геніальність - це найвищий ступінь різнобічного розвитку, а злочинна байдужість, навпаки, найвищий ступінь однобічного розвитку - вбито все, крім тваринних інстинктів. До іншого призводить знівеченість шкільним навчанням, моральне каліцтво через постійну неуспішність, безперспективність.

 В основі шкільного навчання у дорослих  повинно бути одне бажання - сумлінна, чесна, безкорисна допомога дітям у навчанні та підготовці їх до дорослого життя.
             Побудова навчально-виховного процесу, орієнтованого на розвиток особистості, справа складна. Сучасний учитель вже усвідомив, що школа очікує зараз від нього забезпечення розвитку кожного конкретного учня шляхом допомоги йому:

☻ самостійно пізнавати свої можливості;

☻ самотужки визначати вибір змісту освіти, видів діяльності;

☻ самотужки реалізувати особистісний потенціал;

☻ розвиватися спільно з людьми.
            Відповідно до Національної доктрини розвитку освіти України у XXІ столітті вітчизняна школа повинна здійснити кардинальні зміни, розраховані не на одне покоління нашої молоді. Ці зміни вже почалися.

            На першому етапі було проведено реформування системи оцінювання навчальних досягнень дітей у навчанні. Дійсно, дванадцятибальна система виявилася зручнішою та придатнішою для оцінювання знань школярів.

            Долучення до сучасної шкільної практики ідеї профільного навчання - це ще один значний та важливий крок нашої освіти до нової якості, бо це переорієнтація освітнього процесу на індивідуалізацію навчання. Є надія, що за цих умов зміниться суть соціальної активності школярів. Вони стануть самостійнішими у виборі стилю життя й відповідальнішими за свою освіту. Брак цього зараз є однією з головних причин низької успішності учнів та їх незацікавленості у власних досягненнях.

            Також серед найважливіших перетворень, які зараз здійснюються у системі вітчизняної освіти, є її орієнтація на нові стосунки між учнем та тим змістом навчання, який йому пропонує держава. Якщо колись учня примушували обов'язково засвоювати освітній стандарт, який не відповідав ні можливостям, ні внутрішнім запитам конкретної дитини, то віднині вона може вільно і самостійно обирати свою освітню траєкторію. Учень, нарешті, може розвиватися відповідно до природних законів, власних природних можливостей, відповідно до мотиваційних ресурсів своєї особистості і не боятися залишення на повторний курс, або ще якихось заходів покарання. Відтепер учень може сам відповідати за своє навчання, розпоряджатися своїми можливостями і талантом так, як вважає краще для себе. В цій ситуації він реалізує себе як неповторну особистість та повноважний відповідальний член нормального суспільного життя.

            Ось у цьому й полягає основний задум і сенс глобальної реформи освіти. І це фактично перша спроба реформування освіти, яка б зачіпала саму людину - суб'єкта процесу навчання, розвитку та виховання. Нинішня реформа освіти ставить перед собою дуже складну мету: створити таку педагогічну систему, за якою кожна окрема дитина отримала б невичерпні можливості для повної самореалізації закладених у ній покликань, здібностей і неповторного таланту. Кінцевими продуктами успішного функціонування такої особистісно-зорієнтованої педагогічної системи має стати нова людина, нове суспільство і новий світ. І досягти бажаних результатів можна тільки за умови свободи у навчанні й великої справжньої відповідальності учня за якість свого життя.

             І завдання, яке стоїть зараз перед вчителями, це - створення нового педагогічного середовища, налаштованого на персональний талант дитини.

Першочергове завдання - зорієнтувати навчання та розвиток учнів на індивідуальні можливості та потреби дитини. Наступний крок -  виховати в дитині потребу та пробудити в ній природне бажання розвиватися. Як результат, ми не зможемо зробити школу, яка буде конкурентоспроможною на ринку освітніх послуг і не будемо дивуватися низьким результатам своєї праці.

        2. Прогноз тенденцій змін соціального запиту на освітні послуги.

            Соціальний запит на освіту - це відображення інтересів тих сторін, чії потреби задовольняються в процесі діяльності освітнього закладу.
             Вивчаючи соціальні очікування по відношенню до школи, ми виділили суб'єктів, які приймають участь у формуванні соціального запиту до нашої школи:

♦ держава ( Міністерство освіти і науки України, обласне управління освіти і науки, відділ освіти Ізмаїльської  міської ради, які формулюють свій запит у вигляді різноманітних документів, які визначають державну політику у сфері освіти);

♦ учні;
♦ їх батьки;
♦ педагогічна спільнота.

Співставимо запити суб’єктів-замовників:

Держава	Батькам учнів потрібно, щоб школа забезпечила:	Учням потрібно, щоб у школі:	Педагоги очікують:
► оптимізація освітнього процесу з метою збереження фізичного, психічного та духовного здоров'я школярів;	- збереження та зміцнення здоров'я дітей.	- були в наявності комфортні психолого-педагогічні і матеріальні умови для успішної навчальної діяльності, спілкування, самореалізації;	підвищення рівня засвоєння матеріалу, а, відповідно – рівня знань учнів
► посилення значущості природничо-математичного, суспільно-гуманітарного циклу дисциплін, які сприяють формуванню духовності, активній громадянській позиції особистості, її інтеграції в світову культуру; - введення профільного навчання в старшій школі з метою забезпечення професійної орієнтації та професійного самовизначення школярів;	- можливість отримання якісної освіти загальної та повної; - якісну підготовку школярів до вступу в заклади вищої, середньої та початкової професійної освіти; - початкову професійну підготовку учнів третьої ступені школи;	- була можливість отримати якісну середню освіту та початкову професійну підготовку;	- створення в школі комфортних психолого-педагогічних і матеріальних умов для здійснення професійної діяльності та профорієнтаційної спрямованості учнів
► забезпечення умов для розвитку та становлення особистості кожної дитини, виявлення і реалізація потенційних можливостей кожної дитини;	- цікаве дозвілля дітей; а також, щоб були створені умови для: - задоволення різноманітних інтересів і потреб учнів та розвитку здібностей школярів;	- було цікаво вчитися;	- створення умов для творчої самореалізації в професійній діяльності.
► інформатизація освітньої практики, формування функціональної інформаційної грамотності випускників, як основи інформаційної культури особистості.	- формування інформаційної грамотності та оволодіння сучасними інформаційними технологіями;	- були умови для опанування сучасними інформаційними технологіями.	- покращення матеріально-технічного забезпечення освітнього процесу;

 

3.Концепція розвитку школи
     Обґрунтування концептуальної ідеї розвитку школи.

Освіта сьогодні перебуває під глибоким впливом змін в сучасному суспільстві. Так, протягом останніх десятиліть в багатьох країнах світу та в Україні відбувалась зміна суспільної парадигми - від технократичної до індустріальної, від індустріальної до інформаційної. На розвиток освіти вплинули суспільні інтеграційні процеси, такі напрями розвитку суспільства, як глобалізація, демократизація, розпад союзу країн ядерного блоку, створення єдиного інформаційного простору тощо. Ці зміни відбулись такими темпами, що привели до потреби негайного перегляду та реформування освіти на всіх рівнях, оскільки існуючі системи не повністю відповідали сучасним запитам та потребували переорієнтації.
               Орієнтуючись на сучасний ринок праці, освіта до пріоритетів сьогодення відносить вміння оперувати такими технологіями та знаннями, що задовольнять потреби інформаційного суспільства, підготують молодь до нових ролей в цьому суспільстві. Саме тому важливим сьогодні є не тільки вміння оперувати власними знаннями, а й бути готовим змінюватись та пристосовуватись до нових потреб ринку праці, оперувати та управляти інформацією, активно діяти, швидко приймати рішення, навчатись впродовж життя.

Які ж очікування стоять сьогодні перед українською школою? Завдання, що проголошені в стратегічному документі освіти - Національній доктрині розвитку освіти, спрямовані на перехід системи освіти на новий тип гуманістично-інноваційної освіти, її конкурентоспроможність в європейському та світовому освітньому просторі, формуванні покоління молоді, що буде захищеним та мобільним на ринку праці, здатним робити особистісний духовно-світоглядний вибір, матиме необхідні знання, навички та компетентності для інтеграції в суспільство на різних рівнях, буде здатним до навчання впродовж життя. Такі позиції потребують від сьогоднішньої школи особливих підходів до оновлення змісту освіти та до застосування нових педагогічних підходів до навчання, впровадження інформаційних та комунікаційних технологій, які модернізують процеси в будь-якій галузі суспільства. Очевидно, що освіта потребує збалансування всіх чинників.

   Сучасна парадигма освіти орієнтує школу на реалізацію особистісно-орієнтованого навчання. Метою шкільної освіти є розвиток та виховання людини здатної впливати на особистісну освітню траєкторію, здатної при цьому порівнювати її із національними та загальнолюдськими досягненнями.

 

Особистісно-орієнтоване навчання передбачає:

   1. Визнання дитини суб'єктом розвитку, навчання та виховання, яка реалізує свої плани по відношенню до оточуючого світу в процесі суб'єкт-суб'єктних та суб'єкт-об'єктних освітніх впливів.
   2. Визнання здатності дитини до саморозвитку та права дитини на індивідуальну освітню траєкторію, індивідуальну траєкторію засвоєння освітніх галузей.
   3. Зміну позиції педагога на супроводжуючу по відношенню до діяльності учня.
   4. Пріоритет особистісного змісту освіти, який формується в процесі проходження індивідуальних освітніх траєкторій.

   5. Пріоритет продуктивного компоненту змісту освіти, який визначається в творчості учня, над репродуктивним компонентом, який потрібен для передачі учню технологій його освітньої діяльності, але не готової інформації та знань.

            Сьогоднішня соціальна ситуація диктує потребу у випускнику школи, який володіє засобами та ресурсами збереження та розвитку себе як особистості, який адекватно реагує на зміни в суспільстві. Замовлення суспільства до освіти полягає в потребі до творчої особистості, яка вміє самовдосконалюватися; здатна, реалізуючи себе, розв'язувати проблеми суспільства; яка вміє застосовувати знання та навички в оточуючому середовищі, яке постійно змінюється; може стати успішним в своїй обраній діяльності. Це передбачає побудову такого освітнього простору, в якому кожен учень може самовизначитися, знайти свою професію та себе в ній , прожити в школі ситуацію успіху в розв'язанні навчальних проблем.

            Для досягнення нових цілей освіти школа обирає для себе стратегічну ідею - розвиток соціальної компетентності школярів, яка є основою універсальної, здатної до динамічного розвитку особистості. Для формування навичок соціальної компетентності необхідно створити умови для розвитку основних трьох складових соціальної компетентності :

інтелектуальної компетентності  і її розкриття (вміння та навички, які формуються у учнів в процесі предметного розуміння і які спонукають до появи високого рівня "особистісного знання", які використовуються для розв'язку нестандартних ситуацій);

ситуативного самовизначення (уміння робити відповідальний вибір на підставі особистих якостей, здібностей та задатків);

культури співвіднесення (системи діалогічного сприйняття ціннісних позицій, коли учень в змозі виділити та сформувати особисту ціннісну позицію та співвіднести її з позиціями інших та знайти оптимальне рішення).

      

   Призначення, мета і завдання розвитку школи.

Пріоритетні напрямки роботи школи.
            Основні механізми її досягнення.

Призначення школи

            Будуємо школу рівних можливостей для всіх; школу в якій навчаються поряд обдаровані дітив тій чи іншій галузі та звичайні; школу, яка буде намагатися дати можливості для розвитку кожній дитині та розвинути її так, щоб вона була успішною в житті. Тобто щоб дитина, навчаючись в школі, змогла набути всі життєві компетенції в тому обсязі, в якому вони їй потрібні для її успішного становлення.

Розвиток-наше кредо. І не "загальний розвиток", а розвиток творчого потенціалу, і не спеціально відібраних дітей, а усіх, тому що віримо, кожна дитина обдарована і талановита. По-іншому вирішується і сама технологія розвитку, навчання і виховання.

Наша формула: "Допоможи мені це зробити самому". По-іншому працює і вчитель , який допомагає учневі вчитися, пізнавати себе і світ. Учитель, який не виховує, а допомагає учневі шукати себе кращого, який не тисне на учня, а створює йому умови для вільного самовизначення, не принижує його, а окрилює. Такий підхід дає можливість створити школу компетентнісного розвитку і самовдосконалення з ідеалом вільної, життєлюбної, талановитої особистості.
            І в цій школі  ми можемо надати нашим вихованцям якісної освіти.
            Сучасний підхід до стратегії розвитку освіти наголошує, що якість освіти є найефективнішим засобом для задоволення освітніх потреб суспільства, сім'ї, дитини. Якість оцінюється моральними та ринковими категоріями, це не тільки якість кінцевих результатів, але й всіх процесів, які впливають на кінцевий результат. Тому управління нашою школою буде зосереджуватися на управлінні якістю освіти. А це співвіднесення результатів роботи школи з метою, яку колектив школи поставив перед собою.
            Саме виховання компетентної, відповідальної за своє життя людини і буде головним завданням нашої школи .

      

         Структура організації навчально-виховного процесу

на трьох ступенях навчання .

            В проектуванні і реалізації стратегічних напрямків розвитку за ступенями освіти ми будемо йти в першу чергу "від учня", тобто декларувати та втілювати на практиці ідеї, які відображають відношення школярів до своєї особистої участі в освітньому процесі. Метою будь-якої освітньої системи є створення умов, які забезпечують досягнення учнем відповідного рівня освіти. Ми будемо це розуміти не тільки як оволодіння відповідними знаннями та вміннями, а і як формування стійких особистісних якостей учнів, необхідних їм в освітньому процесі та після випуску зі школи на протязі всього життя.

Структура школи пропонується така:
Початкова школа.
            Поряд із традиційними цілями освітнього процесу на цій ступені навчання - формування базових знань, умінь та навичок - проголошується ціль розвитку пізнавальної мотивації учня та розвитку комунікативних компетенцій учня, тобто навичок культури спілкування та самопізнання.
            Призначення початкової школи полягатиме у становленні життєвих навичок особистості учня. Стратегічним напрямком розвитку початкової ступені освіти є створення таких умов, за якими у кожного учня створюється установка, яку можна сформулювати в словах: "Я люблю свою школу", і розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.
             Основне завдання початкової школи - створити умови, які допоможуть дитині, яка починає свій освітній шлях, повірити в те, що навчання може і повинно бути для нього успішним, цікавим та привабливим.
             Система додаткової освіти буде складатися із роботи предметних гуртків, дослідницької діяльності (проекти ) та вивчення додаткових курсів з основ комп'ютерної грамотності.

Основна школа ( 5-7 класи) .
Рання предметна орієнтація.
            Метою цього етапу є формування бази для вибору напряму подальшої спеціалізації освіти та рівня вивчення окремих предметів. Це обумовлено тим, що кожна людина в житті досягає значних вершин тільки в окремій сфері, пов'язаній з вивченням означеної кількості предметів. І дитина в цьому віці вже здатна визначитися з тим чи іншим переліком напрямів свого майбутнього професійного розвитку і в подальшому свого професійного становлення. Наше завдання - допомогти дитині визначитися в напрямках, дати змогу їй себе випробувати в різних сферах ( гуманітарній, суспільно-гуманітарній, природничо-технологічний, технічній, природничій та ін.)

            Стратегічним напрямком розвитку середнього ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка , яку можна сформулювати в словах: "Я вмію та люблю вчитися" і розвивається відповідний комплекс навчальних умінь та навичок та розвивається відповідна система цінностей та мотивів участі в щоденному шкільному житті.
            Продовжуючи цілі початкової школи, основним завданням середньої школи є створення таких умов, які дозволять допомогти учню засвоїти "технології успіху та досягнень", при цьому зберігши загальну емоційно-позитивну орієнтацію на школу. Крім того, реалізація даного стратегічного напрямку буде сприяти створенню у школярів комплексної освітньої мотивації, тобто мотивації з основою не тільки на традиційних мотивах обов'язку, але й мотивів корисності (прагматичні) та мотивів задоволення (отримання радісних відчуттів та можливості самореалізації в процесі освітньої діяльності). В подальшому на старшому ступені навчання, отриманні учнями 5-7 класів навчання навички ефективної навчальної діяльності дозволять їм успішно засвоювати зміст будь-якого профілю навчання та усвідомлено проектувати свої майбутні професійні та освітні орієнтири.

Основна школа ( допрофільне навчання).
Профільне самовизначення ( 8 - 9 класи ).
             Метою цього етапу є рання спеціалізація за обраним напрямком навчання та створення класів до профільної підготовки (за гуманітарним або математичним напрямком), або продовження процесу самовизначення в різних предметних сферах в умовах навчання в загальноосвітніх класах.

 Головним напрямком роботи з учнями стає формування первинної профільної орієнтації, вдосконалення навичок самостійної інтелектуальної діяльності, початок становлення світоглядної позиції особистості. На рівні 8 - 9 класів учні на базі циклу предметів мають можливість формувати свою індивідуальну освітню стратегію.   На даному етапі організації НВП особливо важливе значення надається роботі предметних майстерень*, бо досвід учнів, якій вони зможуть набути в проектній діяльності дозволяє вести навчання на високому рівні самостійності, використовуючи предметні майстерні для включення учнів не тільки в процес пізнавальної діяльності, але й в процеси пошукової, дослідницької, проектної роботи з навчальним матеріалом, поєднуючи таким чином класно-урочну систему з діяльністю предметних майстерень.
            Призначення основної школи - розвиток функціональної грамотності учня, функціональних компетенцій, створення умов успішної життєдіяльності в суспільстві.

* педагогічна майстерня - це сукупність запропонованих вчителем занять гуртків з предмету, проектів, питань для організації дослідницької та проектної діяльності учнів з метою розвитку їх уявлення про предмет та формування зацікавленості учнів навчальним предметом.

Старша школа ( 10-11 класи, профільне навчання).
            До моменту закінчення школи старшокласник має підійти психологічно готовим до вступу в доросле життя. Це зумовлює наявність потреб та здібностей, які допоможуть учням реалізуватися в житті.
            Метою педагогічного процесу на даному етапі є завершення середньої освіти на базі профільного навчання з наданням можливості побудови індивідуальної освітньої та професійної стратегії учня на основі його ціннісної позиції. Головним методологічним принципом побудови навчання на цьому ступені є системний підхід до формуванню та розвитку предметної (змістовної) та професійної (практичної, дослідницької, проектної) сфер діяльності учня через розвиток між предметних зв'язків та загальних принципів побудови наукового знання. Це буде спонукати до формування професійного самовизначення кожної дитини.

Стратегічним напрямком розвитку старшого ступеню освіти є створення таких психолого-педагогічних умов, при яких у кожного учня створюється установка , яку можна сформулювати в словах: "Я вибираю свій життєвий шлях і хочу вчитися далі".
            Ідея усвідомленого і компетентного вибору учнем варіанту допрофільної підготовки та профільного навчання важлива з таких причин:

" ми виходимо з того, що одним з найважливіших результатів шкільної освіти повинна стати спроможність і готовність учня до прийняття відповідальних життєво важливих рішень;

" ми впевнені, що забезпечити успішність наших випускників у житті і професії ми зможемо, навчивши їх активної взаємодії з іншими, толерантності, здібності вести діалог;

" ми вважаємо, що сучасна школа повинна навчити учня об'єктивно оцінювати себе в поєднанні з постійним пошуком можливої самореалізації.
            Тому призначення старшої школи - оформлення життєвого проекту особистості, становлення індивідуально - особистісної технології життєтворчості, орієнтація учня на життєву самовизначеність, майбутню професію, трудову діяльність. Саме старша школа відповідає за досягнення учнем рівня професійної компетентності, саме старша школа повинна підготувати учня до життєвого самовизначення.  У зв'язку з цим, головним стає питання не про кількість профілів навчання та не про їх формальне змістовне наповнення, а про те, яким чином той чи інший профіль забезпечує досягнення учнем необхідного рівня базової компетентності та сприяє здійсненню учнем успішного вибору подальшого освітнього та професійного шляху.
            Таким чином, основним напрямком розвитку школи стане реалізація компетентнісного підходу в освітній взаємодії. Тобто це така практика, при якій відбувається засвоєння кожним учнем комплексу знань, умінь та навичок, який дозволяє учневі розв'язувати життєво значущі завдання як в процесі навчання в школі, так і в подальшому житті.
           

Основними умовами успішного досягнення

базової компетентності учнями школи

ми вважаємо:

♦ підвищення ефективності уроку шляхом встановлення  діалогу учня та вчителя;
♦ розвиток системи позаурочних форм освітньої діяльності, зорієнтованих на пошуковий, дослідницький, проблемний характер засвоєння змісту освіти;
♦ реалізація комплексу форм позашкільної діяльності, які дозволяють забезпечити процес активної соціалізації школярів протягом всього освітнього маршруту профільної школи;

♦ орієнтація педагогів на особисті досягнення учнів в освітній взаємодії;
♦ забезпечення принципів відкритості і комфортності освіти в усіх її аспектах;
♦ комплексний супровід педагогами,  практичним психологом та іншими спеціалістами освітнього та професійного вибору школярів.

 

 

План діяльності

Тетіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Тетіївської районної ради Київської області

щодо впровадження особистісно орієнтованого

 навчання та виховання

 

Затверджений рішенням педради

Тетіївської ЗОШ І-ІІІ ступенів №3

Тетіївської районної ради Київської області

   протокол № ­­­13  від 28 серпня 2013 року

 

Аспекти діяльності

Науково-методична та організаційно-методична робота:

Розробка програми розвитку закладу освіти відповідно до особистісно орієнтованого освітнього процесу.

Створення системи управлінської підтримки освітнього процесу.

Створення творчої команди у педагогічному колективі.

Діагностика рівня готовності педагогічного колективу до впровадження особистісно орієнтованої системи в освітній процес навчально-виховного комплексу.

Залучення педпрацівників в процес творчого переосмислення педагогічної діяльності.

Створення у колективі ситуації творчого пошуку та реалізації творчих ідей.

Аналіз і вивчення теоретичних та практичних  аспектів впровадження нової технології.

Створення банку даних особистісно орієнтованих технологій, використовуваних в освіті, які виникають у роботі над темою.

Розробка авторських уроків.

Теоретична підготовка колективу.

Розробка основних напрямків методичної роботи щодо впровадження особистісно орієнтованої системи.

Розробка та переосмислення правил педагогічної та батьківської культури в новому освітньому процесі.

Допомога у створенні, реалізації та аналізі уроків за технологією особистісно орієнтованого уроку.

Реалізація авторських уроків та тематичних планів у новій системі.

Відповідають: заступники  директора

                                              з навчально-виховної роботи

 

Батьківський колектив:

Загальношкільні батьківські збори.

Класні батьківські збори.

Опитування батьків щодо виявлення їхньої особистої системи сприймання своєї дитини, індивідуальні консультації.

Розробка та переосмислення батьківської допомоги в родинному полі.

Відповідає : заступник директора

                                        з виховної роботи

Учнівський колектив:

Створення різновікових колективів за інтересами.

Діяльність системи самоврядування.

Виставка творчих досягнень учнів.

Проведення виховних годин.

Відповідає : заступник директора

                                        з виховної роботи

 

Соціально-психологічна служба:

Проведення діагностики навчальних та реальних можливостей учнів, психологічного моніторингу розвитку особистості школяра.

Проведення психологічної експертизи діяльності закладу.

Психолого-управлінське консультування.

Діагностично-аналітична діяльність в організації психолого-педагогічних семінарів.

Допомога у формуванні й роботі творчих груп педагогів та учнів для реалізації науково-практичних проектів, пов’язаних із реалізацією особистісно орієнтованого підходу в освіті.

Проведення консультацій.

Консультування педагогів щодо формування в учнів мотивації до навчальної діяльності.

Формування, допомога у виробленні психологічної культури та практичних особистісно орієнтованих  навичок у педагогів. Уведення до змісту роботи методичного об’єднання класних керівників розгляду таких питань, як: міжособистісні взаємини, спілкування з дорослими та однолітками, етичні цінності, сенс життя, створення ситуації успіху, педагогічна підтримка діяльності класного керівника.

 

                                           Відповідає : практичний психолог 

 

Етапи реалізації проблеми

Тетіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3

Тетіївської районної ради Київської області

 

2013 – 2014 навчальний рік

1-й  етап: Теоретичний ( вивчення теорії, методики інновацій в освіті ):

1. Педагогічна рада:

„Впровадження особистісно орієнтованого підходу в процесі формування мотивації навчальної діяльності учнів та виховання в них загальнолюдських якостей ”;

2. Психолого-педагогічні семінари:

Творчість учителя як важлива характеристика педагогічної

праці”;

„ Особистісно орієнтований підхід до організації роботи з

обдарованими дітьми”;

3. Науково-практична конференція:

„ Особистісно орієнтований  підхід до росту професійної

майстерності  педагогічних працівників навчально-виховного

комплексу”.

4. Семінар – практикум  « Основні вимоги до особистісно

орієнтованого уроку ».

2014 – 2015 навчальний рік

2-й  етап: Аналітичний ( ознайомлення з нормативною базою освіти,

                   досвідом педагогів-новаторів ):

1.”Круглий стіл”:

„Перспективи впровадження Національної доктрини розвитку

                     освіти України у ХХ1 столітті”;

2. Педагогічні читання:„Спадщина педагогів – новаторів”;

                 3. Психолого-педагогічний семінар:

„Інновації на сучасному етапі навчання”.

4. Семінар – практикум « Взаємодія вчителя з учнями в умовах

особистісно орієнтованого педагогічного процесу ».

5. Творча група вчителів « Особистісно орієнтоване навчання ».

2015 – 2016 навчальний рік

3-й етап: Практичний ( вивчення роботи з обдарованими дітьми шляхом

                 аналізу,  участь в конкурсах, олімпіадах, творчих та інтелектуальних

                 змаганнях, відкриття профільних класів, класів з поглибленим

                 вивченням англійської мови тощо ):

1. Науково-практична конференція:

„Обдарована дитина – виняток чи закономірність?”;

2. „Круглий стіл”:„Профільне навчання – проблеми і знахідки”

3.  Педагогічний консиліум:

„Поглиблене навчання та перспективи розвитку”.

4. Самоосвітня діяльність вчителів через осмислення й створення

                      особистої  « Я – концепції ».

 

                     2016 – 2017 навчальний рік

 4-й етап: Систематизаційний ( оформлення матеріалів практичного досвіду

                 школи з питань навчання, виховання, участі вчителів у конкурсах,

                 виставках педагогічних технологій ):

Педрада:

„Реалізація інновацій через систему діяльності на уроках”;

Методична рада:„Узагальнення методичних знахідок педколективу”;

Нарада при директорі:

„Роботапедколективу з нормативними документами Міністер-

ства освіти і науки України”.

 

 2017 – 2018 навчальний рік

5-й етап: Підсумковий ( підбиття підсумків роботи за всіма напрямами

                 діяльності педагогічного колективу школи ):

                    1. Педагогічний консиліум:

„Інноваційні технології та результативність їх впровадження”;

         2. „Круглий стіл” ( обмін досвідом ):

   - робота з обдарованими дітьми;

   - підсумки роботи з вищими навчальними закладами;

   - результативність навчання в профільних класах.

        3. Педрада: « Підсумки роботи педагогічного колективу школи  з                                

                  впровадження технології особистісно орієнтованого навчання  і виховання ».

 

Особистісно орієнтований підхід до росту професійної майстерності педагогічних працівників навчально-виховного комплексу як складова вищезазначеної науково-методичної  проблеми посідає чільне місце в організації методичної роботи з учительським колективом. Дирекція школи, методична служба творчо використовують особистісно орієнтовану модель підвищення фахової майстерності вчителів, мета якої – максимально розкрити потенціал кожного педагогічного працівника.

 

            Головним принципом технології особистісно орієнтованого навчання є визначення індивідуальності дитини, створення необхідних і достатніх умов для її розвитку. Таке навчання має забезпечити розвиток і саморозвиток особистості учня, виходячи з виявлення його індивідуальних особливостей.

 

Основні вимоги до розробки дидактичного забезпечення

особистісно орієнтованого процесу

Навчальний матеріал має виявляти суб’єктивний досвід учня;

Викладання навчального матеріалу спрямоване на перетворення особистого досвіду кожного учня;

Активне стимулювання учня до саморозвитку, самовираження, самостійного навчання  ході оволодіння знаннями;

Навчальний матеріал має бути варіативним;

Стимулювання учнів до самостійного вибору способів опрацювання навчального матеріалу;

Контроль та оцінка не тільки результату, а й процесу навчання.

 

Основні вимоги до особистісно орієнтованого уроку

Ціль – створення умов для прояву пізнавальної активності учнів.

Засоби досягнення цілі:

використання різноманітних форм і методів навчальної діяльності;

створення атмосфери зацікавленості кожного учня у роботі класу;

стимулювання учнів до висловлювання,

використання різних способів виконання завдання без побоювання помилитися або отримати неправильну відповідь;

оцінка діяльності учня за результатом;

заохочення бажання учня знайти свій спосіб виконання завдання;

створення педагогічних ситуацій на уроці, які б дозволили кожному учневі виявити ініціативу, самостійність.

Критерії ефективності проведення особистісно орієнтованого уроку:

наявність індивідуального навчального плану класу;

використання проблемних, творчих завдань;

використання завдань, які дозволяють учневі самому обирати тип, вид, форму матеріалу;

створення позитивного настрою на роботу в класі;

обговорення з учнями наприкінці уроку не тільки того, що вони дізналися, а й того, що сподобалося й чому;

оцінка під час опитування на уроці не тільки правильної відповіді учня, а й аналіз того, як учень розмірковував, у чому помилився і чому;

 

ПЕРСПЕКТИВНИЙ

ПЛАН РОБОТИ

 

Тетіївської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №3 Тетіївської районної ради Київської області

на 2013 – 2018 роки

Вступ

Педагогічний колектив школи за попередній період роботи (2006-2013 роки) працював над виконанням вимог Конституції України щодо освіти, Законів України «Про освіту», «Про мову», «Про загальну середню освіту», регіональної програми «Освіта України XXIстоліття», програм «Обдаровані діти», «Сільська школа»,нормативно-правових актів загальної середньої освіти Педколектив працював над розв’язанням проблеми „«Формування самоосвітньої компетентності  в процесі навчання і виховання». Проте, дана проблема невповній мірі була  реалізована. Частково цій проблемі були підпорядковані засідання педагогічних рад, методичних комісій, методичних нарад. Зусилля вчителів були спрямовані на підвищення ефективності навчально-виховного процесу, виховання в учнів інтересу до знань, впровадження в практику роботи школи інноваційних технологій. Значна увага була приділена організації методичної роботи з педагогічними кадрами.

Під час роботи над проблемою реалізовувались такі завдання:

1. Відродження національної школи, спрямування її діяльності на формування творчої особистості.

2. Створення умов для реалізації прав вибору учнями освітнього  шляху відповідно до їх інтересів, нахилів, здібностей.

3. Чітке планування і організація шкільної методичної роботи, спрямування на підняття рівня педагогічної майстерності учителя і педколективу.

4. Виховання в дітей загальнолюдських цінностей (доброти, поваги один до одного та до старших себе, порядності, толерантності, ввічливості …)

5. Покращення  позакласної  роботи по предметах, використовуючи різні форми творчих звітів, гуртків і факультативів, виставки і олімпіади.

6. Сприяння організації позаурочної діяльності по ознайомленню учнів із скарбницями національної світової культури, звичаїв і традицій людей свого села, свого народу, народів світу.

7. Продовження  роботи по систематизації і поповненню навчально-матеріальної бази школи, кабінетів.

8. Регулярно проходили засідання методичної ради. В школі систематично працювали шкільні методичні комісії вчителів:

початкових класів – керівник Корнійчук Н.І.

української мови та літератури – керівник Томашевська Л.В.

іноземних мов– керівник Гусарчук Л.Д.

фізики та математики, інформатики – керівник Ободзінська Н.П.

біології, хімії, географії та основ здоров»я – керівник Гісса К.В.

світової літератури, історії, правознавства, етики – керівник Микитюк Є.І.

художньо-естетичного циклу,  фізичної культури та захисту Вітчизни – керівник Борсук Г.П.

класних керівників – керівник Корчак О.В.

Ними щороку проводилось по  засідання, на яких розглядались актуальні питання методики викладання навчальних предметів та виховної роботи з учнями, новинки методичної літератури, інструктивні листи та інші документи органів освіти.

Вчителі нашої школи є керівниками  міжшкільних методичних комісій вчителів іноземної мови – Шаравара В.М., фізики – Сівківська Н.С., історії та правознавства – Дмитрук Г.А., хімії – Власенко О.М.

В школі регулярно відбуваються заняття районних семінарів вчителів англійської мови, інформатики, початкових класів, основ здоров’я, світової літератури, історії.

Педагогічний колектив наполегливо працював над покращенням оснащення кабінетів та надання їм естетичного вигляду, поновленням стендів, меблів.

В наступному періоді (2013 – 2018 роки) колектив школи буде працювати над розв'язанням проблеми „ Впровадження особистісно орієнтованого підходу в процесі формування мотивації навчальної діяльності учнів та виховання в них загальнолюдських та громадянських якостей", а також над вирішенням таких завдань:

створення умов для різнобічного розвитку і саморозвитку особистості,

індивідуалізації і диференціації навчання;

забезпечення наступності в роботі початкової та основної школи;

використання навчальних комп'ютерних програм у навчанні учнів;

розвиток здібностей учнів шляхом залучення їх до участі в конкурсах, олімпіадах, роботі гуртків та клубів;

формування у школярів потреби і навичок самоосвітньої роботи, здатності до навчання впродовж усього життя;

впровадження особистісно зорієнтованого виховання в школі;

створення дієвого учнівського самоврядування в школі;

вдосконалення форм та методів внутрішкільної методичної роботи;

посилення виконавської дисципліни вчителів.

Потрібно налагодити систему взаємовідвідування уроків в школі, забезпечити ефективне відвідування районних семінарів та методичних об’єднань та забезпечити активну участь учнів школи в ІІ етапі Всеукраїнських предметних олімпіад та у районних спортивних змаганнях. Також слід більше уваги приділяти роботі з молодими спеціалістами, надавати їм необхідну методичну допомогу.

ІІ. Контингент учнів

 

Класи	2013 – 2014	2014– 2015	2015– 2016	2016 – 2017	2017 – 2018
1	31	32	40	32	46
2	44	31	32	40	32
3	37	44	31	32	40
4	38	37	44	31	32
5	41	38	37	44	31
6	31	41	38	37	44
7	33	31	41	38	37
8	43	33	31	41	38
9	32	43	33	31	41
10	36	32	43	33	31
11	31	36	32	43	33
Всього	397	398	402	402	405

 

ІІІ. Контингент вчителів

 

	2013 – 2014	2014– 2015	2015 – 2016	2016 – 2017	2017 – 2018
Початкові класи	8	8	8	8	8
Українська мова і література	4	4	4	4	4
Світова література	2	2	2	2	2
Англійська мова	7	7	6	5	4
Історія	2	2	2	2	2
Правознавство	1	1	1	1	1
Людина і суспільство	1	1	1	1	1
Етика	1	-	-	-	-
Математика	3	3	3	3	3
Фізика	1	1	1	1	1
Астрономія	1	1	1	1	1
Біологія	1	1	1	1	1
Географія	1	1	1	1	1
Хімія	1	1	1	1	1
Основи здоров’я	1	1	1	1	1
Фізична культура	2	2	2	2	2
Захист Вітчизни	1	1	1	1	1
Інформатика	1	1	1	1	1
Трудове навчання	1	1	1	1	1
Образотворче мистецтво	1	1	1	1	1
Музика	1	1	1	1	1

 

IV. Перспективне планування курсової перепідготовки педпрацівників

 

№	Прізвище  вчителя	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Медвідь С.В.					+
2	Корчак О.В.					+
3	Кривопуст Л.Ю.	+					+
4	Магаріт Н.В.	+					+
5	Томашевська Л.В.	+					+
6	Безпалько Т.Г.	+					+
7	Виноградова Г.В.				+
8	Микитюк Є.І.		+
9	Ободзінська Н.П.					+
10	Схаб Н.І.					+
11	Темченко Н.Г.				+
12	Слюсар О.Д.					+
13	Сівківська Н.С.					+
14	Рябокінь В.М.	+					+
15	Дмитрук Г.А.		+
16	Власенко О.М.			+
17	Ющенко І.В.					+
18	Паньчак Ю.П.		+
19	Гісса К.В.	+					+
20	Тонковид О.В.	+					+
21	Крот Д.В.			+
22	Шаравара В.М.				+
23	Гусарчук Л.Д.				+
24	Уманець Т.Г.	+					+
25	Пригалінська О.А.	+					+
26	Мусік Л.М.		+
27	Фіалко В.Г.	+					+
28	Безугла Н.О.		+
29	Борсук Г.П.		+
30	Лопатинський С.П.				+
31	Шевчук Н.В.			+
32	Стеблина І.І.				+
33	Дідковська А.В.
34	Біла Н.О.				+
35	Грищенко З.Д.					+
36	Корнійчук Н.І.			+
37	Ковальчук О.Д.	+					+
38	Швець Г.А.				+
39	Лесик Л.В.			+
40	Фіалко Л.В.		+
41	Бідна В.М.	+					+
42	Бойко Л.А.	+					+
43	Тарнавська Л.В.	+					+
44	Соколенко О.О.
45	Щербінська Т.В.	+					+
46	Морозова А.Г.
47	Поліщук В.А.			+

 

V. Перспективне планування  атестації педпрацівників

 

№	Прізвище  вчителя	2013	2014	2015	2016	2017	2018
1	Медвідь С.В.	+					+
2	Корчак О.В.		+
3	Кривопуст Л.Ю.			+
4	Магаріт Н.В.		+
5	Томашевська Л.В.	+					+
6	Безпалько Т.Г.			+
7	Виноградова Г.В.					+
8	Микитюк Є.І.				+
9	Ободзінська Н.П.	+					+
10	Схаб Н.І.			+
11	Темченко Н.Г.					+
12	Слюсар О.Д.					+
13	Сівківська Н.С.		+
14	Рябокінь В.М.			+
15	Дмитрук Г.А.				+
16	Власенко О.М.					+
17	Ющенко І.В.					+
18	Паньчак Ю.П.			+
19	Гісса К.В.			+
20	Тонковид О.В.		+
21	Крот Д.В.			+
22	Шаравара В.М.					+
23	Гусарчук Л.Д.		+
24	Уманець Т.Г.		+
25	Пригалінська О.А.	+					+
26	Мусік Л.М.		+
27	Фіалко В.Г.			+
28	Безугла Н.О.			+
29	Борсук Г.П.			+
30	Лопатинський С.П.	+					+
31	Шевчук Н.В.				+
32	Стеблина І.І.					+
33	Дідковська А.В.
34	Біла Н.О.				+
35	Грищенко З.Д.	+					+
36	Корнійчук Н.І.	+					+
37	Ковальчук О.Д.			+
38	Швець Г.А.	+					+
39	Лесик Л.В.			+
40	Фіалко Л.В.			+
41	Бідна В.М.			+
42	Бойко Л.А.	+					+
43	Тарнавська Л.В.	+	+
44	Соколенко О.О.
45	Щербінська Т.В.		+
46	Морозова А.Г.
47	Поліщук В.А.			+

 

 

VІ. Вивчення стану викладання предметів

 

 

Рік Предмет	2013 – 2014	2014 – 2015	2015 – 2016	2016 – 2017	2017 – 2018
Українська мова та літератури		+
Іноземна мова	+
Cвітовалітература				+
Історія, правознавство, Людина і суспільство, економіка			+
Музичнемистецтво (музика)					+
Образотворчемистецтво			+
Художня культура					+
Математика		+
Біологія, природознавство, основи здоров’я, екологія					+
Географія		+
Фізика і атрономія	+
Інформатика				+
Фізична культура		+
Трудове навчання	+

 

 

V. Вивчення стану викладання предметів

1 – 4 класи

Рік Предмет	2013 – 2014	2014 – 2015	2015 – 2016	2016 – 2017	2017 – 2018
Українська мова та читання		+
Математика		+
Англійськамова	+
Я і Україна					+
Музичне мистецтво (музика)					+
Образотворче мистецтво			+
Трудове навчання	+
Фізична культура		+
Основи здоров’я				+